Інформаційна хвилинка

Свято встановлене на ознаменування перемоги над фашистською Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-45 рр. Неробочий день в Україні і деяких державах СНД.

День Перемоги введений у 1945, однак з 1947 довгий час фактично не відзначався і був робочим днем: уперше широко був відсвяткований у СРСР лише через 20 років. У тому ж ювілейному 1965 році День Перемоги знову став неробочим.

У цей день традиційно зустрічаються фронтовики, покладаються вінки до пам'ятників Слави і військової доблесті, гримить святковий салют.

Останні дні війни

У квітні 1945 радянські війська впритул підійшли до границь Берліна.

Війська займали оборону уздовж західних берегів рік Одер і Нейсе. На підступах до Берліна й у самому місті було зосереджене угрупування військ, що мало у своєму складі 62 дивізії (у тому числі 48 піхотних, 4 танкових і 10 моторизованих), 37 окремих піхотних полків і близько 100 окремих піхотних батальйонів, а також значну кількість артилерійських частин і підрозділів. Це угрупування нараховувало близько мільйона чоловік, 1500 танків, 10400 гармат і мінометів, 3300 бойових літаків.

Сам Берлін також був перетворений у сильний укріплений район і підготовлений до ведення вуличних боїв. Навколо Берліна було створено три оборонних кільця, всередині міста споруджено більш 400 залізобетонних довгострокових вогневих точки з гарнізонами до тисячі чоловік. Сам берлінський гарнізон нараховував у своєму складі близько 200 тисяч чоловік.

Взяття Рейхстагу

29 квітня почалися бої за Рейхстаг, що обороняло біля тисячі чоловік. Після кількох атак підрозділам 171-ї і 150-ї стрілецьких дивізій удалося зайняти будинок. 30 квітня о 14 годині 25 хвилин над Рейхстагом був встановлений Прапор Перемоги.

Підписання капітуляції

1 травня о 3-й годині 50 хвилин на командний пункт 8-ї гвардійської армії був доставлений начальник генерального штабу сухопутних сил Вермахту генерал піхоти Кребс, що заявив, що він уповноважений вести переговори про перемир'я. Однак Сталін розпорядився не вести ніяких переговорів, окрім як про беззастережну капітуляцію. Німецькому командуванню був поставлений ультиматум: якщо до 10 години не буде дана згода на беззастережну капітуляцію, радянськими військами буде нанесений нищівний удар. Не одержавши відповіді, радянські війська о 10 годині 40 хвилин відкрили ураганний вогонь по залишках оборони в центрі Берліна. До 18-ї години стало відомо, що вимоги про капітуляію були відхилені. Після цього почався останній штурм центральної частини міста, де знаходилась Імперська канцелярія. Всю ніч, з 1 на 2 травня, продовжувалися бої за канцелярію. До ранку всі приміщення були зайняті радянськими солдатами.

Вночі 2 травня о 1 годині 50 хвилин по радіо було прийнято наступне повідомлення: «Висилаємо своїх парламентерів на міст Бісмарк-штрассе. Припиняємо воєнні дії». Пізніше заступник міністра пропаганди доктор Фріче звернувся до радянського командування з проханням про дозвіл виступити по радіо зі зверненям до німецьких військ берлінського гарнізону про припинення опору. До 15-ї години залишки берлінського гарнізону (більше 134 тисяч чоловік) здалися в полон.

7 травня о 2:41 ночі в Реймсі, був підписаний акт про беззастережну капітуляцію Німеччини. Від імені союзників акт про капітуляцію підписали: генерал Волтер Беделл Сміт, генерал Іван Суслопаров (в якості свідка) за СРСР і генерал Франсуа Севез за Францію. Від Німеччини його підписали адмірал Фрідебург і генерал Йодль.

8 травня о 22:43 за центральноєвропейським часом (9 травня о 0:43 за московським часом) генерал-фельдмаршал Вільгельм Кейтель, а також представники німецьких ВМС, що мали відповідні повноваження від Дьоніца, підписали Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини. Велика Вітчизняна війна закінчилася.

За згодою між урядами СРСР, США і Великобританії була досягнута домовленість вважати процедуру в Реймсі попередньою. Проте, у західній історіографії підписання капітуляції німецьких збройних сил, як правило, пов'язується з процедурою в Реймсі, а підписання акта про капітуляцію в Берліні іменується його «ратифікацією».

Прийнявши капітуляцію, Радянський Союз не підписав мир з Німеччиною, тобто залишився з Німеччиною в стані війни. Війна з Німеччиною була кінчена 21 січня 1955 р. прийняттям Президією Верховної Ради СРСР відповідного рішення. Проте, під власне Великою Вітчизняною війною розуміють лише частину війни з Німеччиною до 8 травня 1945 р. включно.

У Берлінської операції було залучено понад 2,5 мільйони солдатів і офіцерів, 6250 танків і самохідних гармат, 7500 літаків.

Втрати виявилися величезними: за добу Червона Армія втрачала до 15 тисяч людей, битва за Берлін перевершила всі інші операції Червоної Армії. Всього радянські війська втратили 352 тисячі чоловік.

У ході операції широко використовувалися танки в місті. У подібних умовах вони не могли застосувати широкий маневр і ставали зручною мішенню для протитанкових засобів німців. Це також призвело до високих утрат: за два тижні боїв Червона Армія втратила третину танків і САУ (самохідних артилерійських установок), що брали участь у Берлінській операції.

У ході радянські війська цілком розгромили 70 піхотних, 12 танкових і 11 моторизованих дивізій противника, взяли в полон близько 480 тисяч чоловік.

Парад Перемоги на Красній площі

9 травня На Центральний аеродром імені Фрунзе приземлився літак «Ли-2» з екіпажем А. І. Семенкова, що доставив у Москву акт про капітуляції фашистської Німеччини.

24 червня на Красній площі відбувся Парад Перемоги. Командував парадом Рокоссовський, приймав парад – Жуков.

На параді урочистим маршем пройшли зведені полки фронтів у такому порядку: Карельського, Ленінградського, 1-го Прибалтійського, 3-го, 2-го і 1-го Білоруських, 1-го, 4-го, 2-го і 3-го Українських, зведений полк Військово-Морського Флоту. У складі полку 1-го Білоруського фронту особливою колоною пройшли представники Війська Польського. Попереду зведених полків фронтів йшли командуючі фронтами й арміями, Герої Радянського Союзу несли прапори прославлених частин і з'єднань.

Парад завершився маршем 200 прапороносців, що кидали прапори переможених німецьких військ на поміст біля підніжжя Мавзолею.

Свято в Європі і США

США, Великобританія і більшість країн Західної Європи відзначають День Перемоги 8 травня. В Америці це свято називається V-E Day, абоVictory in Europe Day.

15 серпня відзначається як день перемоги над Японією (англ. V-J Day).

В Другу світову війну було втягнено більше 60 країн, 110 мільйонів чоловік були одягнені у військову форму, війна забрала більше 60 мільйонів життів, половина загиблих – жителі колишнього Радянського Союзу.

Деякі країни відмовляються святкувати День Перемоги, вважаючи, що вона була здобута невиправдано високою ціною, і 9 травня для них – "день скорботи".