Вівторок, 19.03.2024, 09:28
Вітаю Вас Гість | RSS

Методична робота
Відомі хіміки
...
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО..

Атоми, з яких складається людина, синтезовані у зірках

Щосекунди над поверхнею Землі розряджується 100 блискавок

Температура в стовбурі блискавки сягає до 20 000С, при цьому азот реагує з киснем, що призводить до утворення близько 2 млн тонн нітратної кислоти щоденно (або 700 млн тонн на рік)

Світове виробництво нітратної кислоти складає близько 30 млн тонн на рік
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Цікаві досліди для учнів

 

 

«ЗОЛОТО» З РОЗЧИНУ

Налийте в хімічний стакан близько 200 мл розчину солі свин­цю, найкращеплюмбум ацетату. Добавте до нього розчинукалій йодиду. У результаті реакції:

РЬ(СН3СОО)2 + 2КІ = РbI2 + 2КСН3СОО

утвориться жовтий осад плюмбум йодиду, який нагадує золотий пісок. Щоб «золото» мало кращий вигляд, нагрійте розчин разом з осадом до кипіння, йодид свинцю частково розчиняється в ки­плячій воді, а при охолодженні виділяється у вигляді золотисто-жовтих кристаликів.

Розчинність йодиду свинцю у воді невелика (1 г солі розчи­няється приблизно у 200 мл гарячої води). Отже, щоб спроба виглядала більш ефектно, перед її демонструванням слід піді­брати потрібні співвідношення плюмбум йодиду і води. Обчисліть ці співвідношення самостійно.

«МОЛОКО» И «ВИНО» … З ОДНІЄЇ ПЛЯШКИ

Служителі релігійних культів за старих часів нерідко вико­ристовували хімію для показу віруючим різних «чудес». Проте такі «чудеса» неважко зробити власними руками. Ось одне з них: перетворення «води» у «вино» й «молоко».

Налийте в пляшку з безбарвного скла близько 0,5 л дисти­льованої води і добавте приблизно 10 мл ферум (III)  хлориду  FеСІ3 та 3—5 г кухонної солі. Розчин майже безбарвний і тому сприймається як чиста вода. Підготуйте для досліду два чистих стакани місткістю 200 мл.

Наливши в перший стакан 3—5 мл 20% -ного розчину нітрату срібла, добре змочіть його стінки. Залишки розчину злийте в спеціальну посудину. Повторіть змочування ще раз. На стінках стакана утвориться непомітна плівка рідини. Слід простежити, щоб рідини не було на дні. Другий стакан обробіть розчином калій роданіду.

До виконання спроби обидва стакани закрийте скельцями.

Під час демонстрації налийте в кожний стакан по 50 мл води, трохи збовтайте її і добавте «води» з пляшки.

У першому стакані вода перетвориться на «молоко» — кала­мутний розчин із завислим хлоридом срібла:

NaCl + AgNO3 = AgCl + NaNO3

FeCl3 + 3AgNO3 = AgCl + Fe(NO3)3

аргентум хлорид  — нерозчинна у воді сполука — утворює (коли його небагато) з водою каламутну рідину, що нагадує молоко.

У другому стакані утвориться ферум (III) роданід Fе(SСN)3, який забарвлює рідину в червоний колір:

FеСІ3 + 3КSСN = Fе(SСN)3 + 3КС1.

Можна провести і ряд інших цікавих спроб подібного типу. Так, щоб перетворити «молоко» у «воду», слід розчинити аргентум хлорид  за допомогою концентрованого розчину аміаку або натрій тіо­сульфату . Аргентум хлорид  розчиняється в них, утворюючи комплексні солі:

АgС1 + 2NНз = [Аg(NН3)2]С1,

Розчинна сіль

АgС1 + Na2S2O3 = Na[Аg(S2O3)] + NaC1.

Розчинна сіль

 ШВИДКЕ «ПРОЯВЛЕННЯ» КОЛЬОРОВОГО НЕГАТИВУ

На фільтрувальному папері за допомогою безбарвних розчи­нів солей важких металів зробіть малюнок або напишіть речен­ня. Для цього можна взяти солі такого складу: CuSO4, FеС13, ZnSO4, Рb(СН3СОО)2) СdС12, SbС13.

Коли малюнок висохне, його не буде видно. Щоб проявити малюнок, внесіть папір у банку, заповнену сірководнем. Сірко­водень має неприємний запах, тому його треба зберігати в банці з пришліфованою пробкою. Солі, якими зроблено напис, реагу­ють із сірководнем, утворюючи забарвлені нерозчинні сульфіди:

ZnSO4+ Н2S = ZnS↓ + Н2SO4,

          Білий осад

2FеС13 + 3Н2S = 2FеS↓ + S + 6НС1,

            Чорний осад

CuSO4 + Н2S = СuS ↓+ Н2SO4,

            Чорний осад

Рb(СН3СOO)2 + Н2S = РbS↓ + 2СН3СOOН,

                  Чорний осад

СdСІ2 + Н2S = СdS↓ + 2НС1,

           Оранжевий осад

2SbС13 + 3Н2S = Sb2S3 ↓+ 6НС1.

                Червоний осад

Написи, зроблені солями цинку, заліза й міді можна також «проявити» розчином жовтої кров’яної солі К4[Fе(СN)6], вико­риставши пульверизатор з грушею. У результаті взаємодії розчинів цих солей з розчином жовтої кров’яної солі утворюються забарвлені комплексні солі:

2ZnSO4 + К4[Fe(СN)6] = Zn2[Fе(СN)6]↓ + 2К2SO4,

                             Білий осад

4FеС13 + 3К4[Fе(СN)6] = Fе4[Fе(СN)6]↓ +  12КС1,

                      Синій осад

2СuSO4 + К4[Fе(СN)6] = Сu2[Fе(СN)6 + 2К2SO4.

                    Бурий осад

Малюнок, зроблений розчинами солей міді і кобальту, можна також «проявити», зануривши папір у банку з аміаком. У ре­зультаті реакцій утворюються розчинні у воді забарвлені ком­плексні сполуки:

СuSO4 + 4NH3 = [Си(NH3)4]SO4,

                                    Речовина синього кольору

СоС12 + 6NH3 = [Со(NH3)6]С12.

                                         Речовина брудно-жовтого кольору

Забарвлення розчинів зумовлюються комплексними іонами.

 

«САТУРНОВЕ   ДЕРЕВО»

           «Сатурнове (свинцеве) дерево» можна одержати так.

Приготуйте в стакані 40% -ний розчин плюмбум ацетату  Рb(СН3СОО)2. Опустіть в розчин зроблену з цинкової пластин­ки ялинку. Зверніть увагу, як цинк витискує з розчину свинець. Свинець виділяється у вигляді дрібного чорного порошку (дріб­несеньких кристаликів), які згодом виростають у значно більші блискучі кристали (вони дуже гарні при електричному освітлен­ні).

 

 

МЕТАЛЕВИЙ «ЇЖАК»

Змочіть у стакані (500 мл) кілька кристаликів станум (II) хлориду SnС12∙2Н2O (7—8 г) концентрованою хлоридною кислотою (10 мл) і, добавивши 200 мл води, добре перемішайте розчин до повного розчинення солі. Кислота добавляється для запобігання гідролізу станум хлориду, який відбувається дуже легко.

Занурте в цей розчин зроблений з очищеної цинкової плас­тинки невеликий кружечок. Досить швидко відбувається реакція витіснення з розчину олова цинком:   SnС12 + Zn = ZnС12 + Sn.

 

 

 ВИГОТОВЛЕННЯ ЯЛИНКОВИХ ПРИКРАС

Хімія допоможе вам краще підготуватися до новорічного свя­та. Спробуйте самостійно виготовити ялинкові іграшки.

Обмотайте шерстяними нитками виготовлені з дроту зірочки, корзинки тощо й занурте їх на кілька діб на ниточці у насичений розчин солі (алюмо-калієвого галуну або мідного купоросу). Кристалики, що осідають на нитках, розростаються, вкриваючи іграшки.

У хімічній лабораторії можна самому посріблити іграшки для ялинки. Для цього прозорі скляні іграшки промийте зсере­дини хромовою сумішшю, що містить однакові об’єми насичено­го розчину калій дихромату і міцної сульфатної кислоти. Потім багато разів промийте їх водою. Налийте в іграшку однакові об’єми (по 5 мл) насиченого аміачного розчину аргентум нітрату і насиченого розчину глюкози, сполосніть цією сумішшю стінки іграшки і, обертаючи іграшку в руці, щоб розчин рівно­мірно розподілявся по стінках, занурте іграшку на кілька хви­лин у гарячу воду. При цьому на стінках іграшки відновлюється металічне срібло у вигляді міцної плівки. Промийте іграшку зсе­редини кілька разів водою, потім спиртом і висушіть.

Для сріблення великої кількості іграшок можна приготувати й слабкіші розчини.

 

Приготування розчинуаргентум нітрату. До розчину 6 г АgNО3 в 100 г дистильованої води добавте NH4ОН до розчинення утвореного осаду за реакціями:

2АgNO3 + 2NH4ОН = Аg2O + Н2O + 2NH4NO3;

Аg2O + 4NH3 + Н2O = 2А(NН3)2ОН.

Залишати про запас такий розчин не можна.

До розчину добавте 70 мл 3%-ного розчину NаОН і знову NН4ОН до розчинення осаду. Реакція розчину повинна бути ней­тральною, без надміру лугу. Розчин розведіть водою до 500 мл.

Приготування розчину глюкози. 1,3 г глюкози в 25 мл води кип’ятіть протягом 2 хв з однією краплиною нітратної кислоти, охолодіть і розведіть 25 мл спирту.

Перед самим використанням розчини аргентум нітрату і глюкози змішайте у пропорції 10:1.

 

«МОРСЬКЕ ДНО»

«Морське дно» легко створити в банці, використавши для цього кристалічні солі і розчин метасилікату натрію Na2SiO3

Налийте в скляну банку з плоскими стінками розведене приблизно в два рази розчинне скло. Внесіть у розчин кристалики різних розчинних у воді солей, наприклад: СоС12∙6H2O або NiSO4∙7Н2O, FеС12∙6Н20 або FеSO4 • 7Н2O, А12(SO4)3∙ 18Н2O, МnС12∙4Н2O.

Через кілька хвилин з кристаликів починаюсь виростати дуже красиві різнокольорові «водорості». Солі кобальту, нікелю, заліза (II), заліза (III), марганцю утворюють рослини відповідно рожевого, ізумрудно-зеленого, темно-зелеого, бурого, тілесного кольорів, а алюмінію — безбарвні «водорості».

Як пояснити утворення химерних «водоростей!»?

Розчинення кристалика солі супроводжується реакцією подвійного обміну солі із силікатом натрію з утворенням на кристалику осаду силікату у вигляді плівки. Формула осадів відповідно СоSiO3, NіSiO3, FeSiO3 і т. д.

Осад має властивість напівпроникної плівки: вона пропускає воду тільки в напрямі до кристалика. Далі розчинення криста­лика продовжується в своєрідному мішечку з напівпроникними стінками. Стінки цього мішечка під тиском рідини розриваються (в різних місцях) і утворюється нова плівка-осад. Кристалик солі ніби перетворюється в «кущик».

 

ЯК ЗАПАЛИТИ ЦУКОР?

Внесіть грудочку рафінаду у верхню частину полум’я спир­тівки або газового пальника. Цукор не займається.

Посипте поверхню грудочки твердою сіллю літію (LiС1, Li2СO3) або попелом від цигарки (у ньому є невелика кількість сполуки літію) і повторіть дослід. Тепер цукор займається голу­бим полум’ям.

Сполука літію є каталізатором. Випробуйте як каталізатор цієї реакції також хром (III) оксид.

ПРИМХЛИВЕ ОБВУГЛЮВАННЯ ЦУКРУ

Насипте 40 г розтертого на дрібний порошок цукру в хіміч­ний стакан місткістю 100 мл. Змішайте цукор з 3—4 мл води. Добавте до утвореної маси 20—25 мл концентрованої сульфатної кислоти (ρ = 1,84) і знову добре перемішайте масу скляною па­личкою. Паличку не виймайте. Через кілька хвилин температура суміші підвищиться, суміш потемніє і утворюється пухка маса, яка виростає із стаканчика. Це – пористе вугілля.

 

Його утворення пояснюється   дегідрата­цією цукру сульфатною кислотою:

С12Н22O11 = 12С + 1H2O.

Крім того, відбувається відновлення кон­центрованої сульфатної  кислоти   вугіллям

2H2SO4 +  С = СO2 + 2SO2 + 2Н2O

 

 

 ВОГОНЬ МАЛЮЄ КАРТИНУ

Концентрованим розчином калій нітрату проведіть по філь­трувальному папері за допомогою пензлика хвилясту лінію. По­чаток лінії позначте олівцем. Коли папірець висохне, розпеченою дротинкою доторкніться до початку лінії. Жевріючий вогник ви­пише накреслену вами лінію.

У чому справа? При нагріванні калій нітрат розкладається, виділяючи ки­сень, за рівнянням:   2KNO3 = 2КNO2 + O2.

У місці розкладу солі папір звуглюється. За рахунок теплоти згоряння паперу відбувається розклад нових порцій ка­лій нітрату, яким зроблено малюнок, і вогник поволі пересувається.

 

 

 ФЕЙЄРВЕРК НА ПАПЕРІ

Цей дослід подібний до попередніх. Проведіть розчином калій ніт­рату на фільтрувальному папері з однієї точки кілька зиг­загоподібних ліній. Позначте цю точку олівцем. На другому бо­ці паперу приклейте по ходу ліній пістони від іграшкових пісто­летів, а також клаптики паперу з бенгальськими вогнями. Вису­шивши папір, доторкніться розпеченою дротинкою до позначки. По лініях просуватиметься вогник, один за одним вибухатимуть пістони й займатимуться бенгальські вогні.

Склад бенгальських вогнів зеленого кольору: бертолетова сіль —35, барій нітрату — 53, сірка —1, каніфоль—11%; чер­воного кольору: бертолетова сіль — 67, стронцій карбонат — 20, каніфоль — 13%.

Усі компоненти суміші треба старанно подрібнити і змішати. Бертолетова сіль має бути чистою, бо навіть невелика кількість органічних домішок може спричинити при розтиранні вибух. Для досліду використовують невелику кількість речовини.

ЯЙЦЕ – ВОДЯНА ДЗИГА

В дитинстві багатьом з вас, напевне, доводилось гратися різ­номанітними дзиґами. Дзиги приводилися в рух різними спосо­бами: від руки, за допомогою пружинки, їх підганяли батіжком тощо.

Користуючись хімічними реакціями, можна привести в рух дзигу за допомогою газу… Цікавий вигляд має «хімічна дзига», зроблена з яйця. Звичайно, користуючись наведеним способом, можна зробити хімічну дзигу і з інших матеріалів.

Проколіть яйце товстою голкою з гострих кінців і видуйте його вміст. Коли шкаралупа висохне, заповність її до половини добре перемішаною сумішшю з перетертої на порошок виннокам’яної кислоти (С«НбОб) та питної соди (МаНС03), взятих у рів­ній по вазі кількості. Проколи і отвори, через які була внесена суміш, обережно закрийте воском. Опустіть яйце в воду і поміть­те з обох боків впоперек яйця, трохи нижче поверхні води, дві симетричні точки. Витріть яйце і голкою проколіть у помічених точках невеликі отвори. Якщо тепер яйце опустити в воду, то во­но почне обертатися. Вода, яка проникла в суміш через отвори шкаралупи, викликає реакцію:

Н2С4Н4О6 + 2НNаНСО3 = Na2С4Н4O6 + 2Н2O + 2СO2.

Вуглекислий газ, що виділяється під час реакції, виходить через отвір і викликає рух яйця.

 

 «ФАРАОНОВІ ЗМІЇ»

Підпаліть на керамічній плитці спеціально виготовлену па­личку. Спалахує ледве помітний вогник, з палички, здригаючись, виповзає пухнаста маса, яка нагадує змію. Довжина її чимала. Дослід цей відомий під назвою «фараонової змії». Основою ма­си, з якої зроблено паличку, є  меркурій (II)  роданід Нg(SСN)2.

Виготовити палички нескладно. Приготуйте 10%-ний розчин нітрату ртуті (II) і добавляйте до нього невеликими порціями при постійному помішуванні 10%-ний розчин калій роданіду (або амоній роданіду ). Реакція відбувається за рівнянням:

Нg(NO3)2 + 2КSCN = Нg(SCN)2 + 2КNO2,.

Осад меркурій (II)  роданіду відфільтруйте, промийте і підсушіть. Сформуйте з цієї маси (добавляючи до неї колодіума) палички завдовжки 25—35 мм і завтовшки близько 6 мм. Палички обгор­ніть алюмінієвою фольгою. З кожної такої палички може утво­ритися чимала «змія». Процес розкладу меркурій (II)  роданіду до­сить складний. Умовно його можна записати так:

2 Нg(SCN)2 = 2НgS + СS2 + С3N4.

Пухка речовина (попіл) — це нітрид карбону С3N4. Він, а також газоподібні речовини реакції отруйні. Тому цей дослід прово­диться під тягою.

Палички речовини можна вміщувати в скляну трубку.

Для досліду іноді використовують й таку суміш: 10 г  калій дихро­мату, 5 г калій нітрату та 10 г цукру. Суміш старанно роз­тирають у ступці, зволожують, добавляють колодію (або орга­нічного клею). Потім формують палички.

 «ДІЮЧИЙ ВУЛКАН»

Заповніть розтертим амоній дихроматом фарфоровий тигель на 15—20 мл. Поставте його на азбестовий лист. Нагрійте сіль з поверхні розпеченим у полум’ї газового пальника масивним ме­талевим стержнем. Як тільки почнеться розклад солі, нагрівання припиніть. Далі реакція відбувається за рахунок теплоти цього екзотермічного процесу. Розклад дихромату амонію нагадує виверження вулкана. Зелена маса хрому (III) оксиду, що здіймається вгору, утворилася в результаті розкладу солі:

(NН4)2Сr2O7. = Сr2O3 + N2 + 4Н2O.

Нагріти сіль можна й іншим способом. Зробіть у ній невеликий «кратер». Поміс­тіть у кратер жмутик вати, змоченої спиртом, потім підпаліть вату. Від тепло­ти згоряння спирту починається розклад солі

 ХУСТОЧКА, ЩО НЕ ЗГОРЯЄ

Добре змочіть хусточку водою, відіжміть воду, потім змочіть ацетоном і знову відіжміть. Після цього «посоліть» її сполукою літію або стронцію. Візьміть хусточку за два кінці тигельними щипцями і внесіть у полум’я пальника. Хусточка займається — це горить ацетон. Але полум’я швидко гасне, хусточка залиша­ється непошкодженою. Оскільки ацетон швидко згоряє, тканина не встигає нагрітися до температури її займання. Якщо тканину не змочувати водою, або взяти замість ацетону іншу горючу ре­човину, яка горить довше, то хусточка може згоріти.

Просочивши заздалегідь тканину концентрованим розчином метасилікату натрію (розчинне скло), ви одержите вогнетривку хусточку. Спробуйте її підпалити.

 ПРИРОДНІ БАРВНИКИ

Коли люди не вміли штучно добувати барвники, використову­вали натуральні фарби, наприклад, пурпур, кармін, червоний сандал тощо, які діставали з рослин, комах, молюсків. Деякі ор­ганічні барвники є чутливими індикаторами.

1.     Поріжте свіжі листки червоної капусти, прокип’ятіть їх з водою. Листки капусти стали зеленими. Злийте ліловий відвар. Розчин добутого індикатора добавляйте у п’ять стаканів відпо­відно з газованою водою, розчином аміаку (1 : 10), розчином
алюмо-калієвого галуну, сульфатної кислоти і з водою.

Речовина в першому стакані стає червоною, у другому — зе­леною, у третьому — пурпуровою, у четвертому — безбарвною (сульфур (IV) оксид  руйнує барвник), у п’ятому — синьою.

2.    Покладіть кілька фіалок у банку із сірчистим газом. Їхні пелюстки втратять колір. Змочіть свіжі фіалки розведеним роз­чином нашатирного спирту; їхні пелюстки стануть зеленими. Слабкий розчин кислоти змінює колір фіалок на червоний.

Під впливом аміаку квітки барвінку, троянди (рожеві й чер­воні), незабудок змінюють свій природній колір на зелений, а квітки примули забарвлюються в синій колір.

Матеріал сайту: http://kuchka.info

Вхід на сайт
Пошук
Батькам
...

Відеоканал
ВІДЕОУРОКИ З ХІМІЇ
Відеодосліди
Дистанційна освіта






Корисні посилання
Кнопка сайту
Я буду вам вдячний, якщо ви розмістите кнопку сайту у себе на сайті.

Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Друзі сайту

Дякую, що завітали на мій сайт
Юридична адреса: 64683, с.Садове, вул.миру,8 Лозівський р-н, Харківська обл.;
Е-mail: jarosh_ryslan@ukr.net
ruslan.jarosh@yandex.ua
2024рік



Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz